14 червня 2021, 08:00
Золоте пограниччя
1
Якщо дивитися навколо нетренованим оком немісцевої ― а саме таке око в мене ― може здатися, що на обрії зелень: пагорби, низини, між якими де-не-де дві непомильні для сходу фігури ― стовбури шахт і терикони.
Насправді ж це вже окупована територія: до того пагорба ― ще «наші», далі ― вже «ЛНР»; ця облущена шахта з тризубом, намальованим ще в 1998 ― «наша», а он та, оманливо близька ― ні.
Коли я їхала сюди, мені говорили:
― Називається «Золоте», бо тут усе залито сонцем влітку, степ.
І ще:
Переповідаю ці ве