У боротьбі за престол
Бориса Володимировича.
У Володимира Великого було 13 синів і 10 дочок від шести дружин. Після смерті не лишив наступника. Двоє синів
Борис і Гліб були дітьми від церковного шлюбу. 1013-го батько поставив Гліба князем муромським.
Князь Святополк був одружений з донькою польського князя Болеслава І Хороброго. Під час походу на польського війська на Русь у 1013 р. Святополк підтримав свого тестя.
Через це Володимир усунув його з княжого престолу в Турові. Навіть посадив на деякий час до в'язниці у Вишгороді біля Києва. Коли батько помер, той вирішив загарбати престол і позбавитися конкурентів.
1015-го Святополк викликав Гліба до Києва, начебто до хворого батька. 24 липня на річці Альті він вбив Бориса, а 5 вересня - Гліба, якого перехопили посланці Святополка на річці Смядині під Смоленськом. Крім Бориса і Гліба від рук Святополка загинув ще один брат – Святослав. Його з сімома синами зарубали, коли він ховався в Карпатах.
Згодом проти Святополка виступив брат Ярослав, який пізніше отримав прізвисько Мудрий. Літописи навіть не вказують точного місця смерті Окаянного. Після свого утвердження на Київському престолі Ярослав розшукав останки святих братів і похоронив їх у спеціально збудованому храмі. 1071-го Гліба та Бориса було канонізовано руською церквою. Вони стали одними з перших руських святих.
Після загибелі батька проводив активну зовнішню політику, розширив територію Руської держави. Підкорив волзьких булгар, аланів, радимичів, в'ятичів. Мав прізвисько — Хоробрий. Єдине джерело, яке говорить про похід саме Святослава на хозарів — "Повість врем'яних літ", в якій літописець датує його 965 роком.
×