Іван Дзюба. В дорозі до України

Погода на 10 днів від sinoptik.ua
Іван Дзюба. В дорозі до України
Укрінформ
До дев’яносторіччя з дня народження видатного українського письменника, академіка, Ð´ÐµÑ€Ð¶Ð°Ð²Ð½Ð¾Ð³Ð¾ і громадського діяча
Івана Михайловича Дзюбу в день його високого ювілею особливо і представляти, мабуть, не треба: академік, письменник, автор понад 30 книжок, громадський діяч, Герой України (2001), але для покоління, яке виросло вже в незалежній країні, варто хоча б коротко розповісти, що саме він зробив, аби країна стала вільною.
КНИГА ПРОТИ РУСИФІКАЦІЇ ЯК ЗАГРОЗА РАДЯНСЬКІЙ СИСТЕМІ
Власне, знаменитим Іван Дзюба став, коли написав працю «Ð†Ð½Ñ‚ернаціоналізм чи русифікація?» і надіслав керівництву УРСР в надії, що нагорі дослухаються і «Ð²Ð¸Ð¿Ñ€Ð°Ð²Ð»ÑÑ‚ься». Не почули. Натомість рукопис поширився у «ÑÐ°Ð¼Ð²Ð¸Ð´Ð°Ð²Ñ–» і побачив світ за кордоном: українською, російською, англійською, французькою, італійською, китайською мовами. Працю молодого вченого радянська влада розцінила як загрозу системі, адже автор виступив на захист права українців на рідну мову, використання її в усіх сферах і проти русифікації. А це суперечило позиції Кремля, вона не змінилися і через піввіку. Навіть в сучасних реаліях з Москви вказують незалежній державі, якою мовою розмовляти. Тож «Ð†Ð½Ñ‚ÐµÑ€Ð½Ð°Ñ†Ñ–Ð¾Ð½Ð°Ð»Ñ–Ð·Ð¼ чи русифікація?» досі зберігає свою актуальність.
Рідні краї Івана Дзюби
Але тоді, в час появи цієї праці, за свої погляди талановитий вчений і публіцист поплатився спочатку кар’єрою, а згодом і свободою. Так сталося, і, певно, невипадково, що поява «Ð°Ð½Ñ‚Ð¸Ñ€Ð°Ð´ÑÐ½ÑÑŒÐºÐ¾Ñ—», за тогочасним офіційним формулюванням, книги співпала в часі з першим в СРСР публічним протестом проти політики влади, в якому взяв участь і Іван Дзюба. У вересні 1965 року він разом із Василем Стусом і В’ячеславом Чорноволом під час прем’єри фільму «Ð¢Ñ–ні забутих предків» в кінотеатрі «Ð£ÐºÑ€Ð°Ñ—Ð½Ð°» висловили обурення таємними арештами в середовищі української творчої інтелігенції. Дзюба втратив роботу у видавництві, залишившись під «ÐºÐ¾Ð²Ð¿Ð°ÐºÐ¾Ð¼» репресивної системи.
У січні 1972 р., під час проведення провокаційної операції КДБ «Ð‘лок», Іван Дзюба був затриманий, виключений зі Спілки письменників, заарештований і засуджений на 5 років позбавлення волі за «Ð°Ð½Ñ‚Ð¸Ñ€Ð°Ð´ÑÐ½ÑÑŒÐºÑƒ діяльність». У листопаді 1973р. помилуваний. Робота коректором у заводській газеті була приниженням, але і порятунком від нестатків, яких письменник і родина зазнавали впродовж кількох десятиліть.
Із сімейного альбома Івана Дзюби
 Ð¢Ñ–льки в рік проголошення Незалежності України Іван Дзюба був реабілітований. Тоді ж йому присуджено Державну премію імені Т.Г.Шевченка. ÐŸÐµÑ€ÐµÐ´ тим, у 1989-ому він стає одним із співзасновників Народного Руху України. На відміну від багатьох сподвижників не йде до парламенту, але не відмовляється очолити в 1992 р. ÐœÑ–ністерство культури України, в якому працював два роки. У 1999 – 2005рр. очолював Комітет з Національної премії України імені Тараса Шевченка.
ФОРУМ УКРАЇНІСТІВ СВІТУ В ДОНЕЦЬКУ, ІНІЦІЙОВАНИЙ ІВАНОМ ДЗЮБОЮ
Тоді й пощастило мені познайомитися з Іваном Михайловичем. Трапилось це після моїх Ð²Ñ–двідин Держкомтелерадіо України та інших установ з проханням про підтримку газети «Ð”Ð¾Ð½ÐµÑ‡Ñ‡Ð¸Ð½Ð°», яку я редагував у Донецьку.
- А я вас уявляв людиною зі старшого покоління, – зізнався на початку розмови Іван Михайлович, і ми почали згадувати незабутніх земляків з Донеччини, відомих українських письменників – Павла Байдебуру, Григорія Кривду, Андрія Клоччю… Слід зазначити, що письменники краю активно співпрацювали з газетою. Ð¡Ð²Ð¾Ñ”ÑŽ чергою Іван Дзюба в ті роки слідкував за газетою, знав, як непросто нам працювати, як ми потерпаємо за свою патріотичну позицію, і намагався нам хоч якось підсобити. Клопотав, зокрема листом в облдержадміністрацію – безрезультатно.
 Ð† все ж заступництво відомого вченого і державного діяча тоді допомагало нам вистояти, а співпраця редакції з ним стала системною. Через обласну газету Дзюба спілкувався з земляками, згадуючи своє дитинство в селі Миколаївка Волноваського району, де народився 26 липня 1931р., роки навчання в школі села Оленівські Кар’єри (тепер Докучаєвськ), Сталінському педінституті (тепер Донецький національний університет імені Василя Стуса у Вінниці). Судячи з листів до редакції, спогади про пережите Дзюбою і донеччанами в трагічні 1940-50 роки минулого століття, читачі сприймали з помітним зацікавленням. Згодом у своїй книзі «Ð¡Ð¿Ð¾Ð³Ð°Ð´Ð¸ і роздуми на фінішній прямій» він більш докладно розповів, як радянська влада русифікувала Донбас. Та і всю країну.
Іван Дзюба (другий зліва) у колі учасників Міжнародного конгресу україністів у Донецьку (2005р.) Поруч Дзюби теж лауреат Шевченківської премії Микола Жулинський, а донецькі митці Василь Рябенький і Василь Василенко отримають найвищу державну премію в 2014 році
 ÐŸÑ€Ð¸Ð³Ð°Ð´ÑƒÑ”ться приїзд Івана Дзюби на Донеччину влітку 2005-го року, коли в Донецьку відбувся форум україністів світу. Іван Михайлович був одним з ініціаторів його проведення на своїй малій Батьківщині, а наша редакція взяла на себе інформаційну підтримку форуму, підготувавши, зокрема, спецвипуск, у якому була стаття Івана Дзюби. В кількох наступних номерах ми опублікували уривки з його доповіді на форумі про Донецьку складову української культури. «Ð¦Ðµ був останній конгрес Міжнародної асоціації україністів, проведений не в Києві», – нагадав якось один із активних його учасників, професор Донецького національного університету Анатолій Загнітко. ÐŸÑ–д час форуму Іван Михайлович встиг навідати свою малу Батьківщину, пам’ятні з дитинства Оленівські Кар’єри. Все там змінилося, стало іншим…
 Ð— обранням у 2010 Ñ€. проросійського президента наступ на міцніючі паростки українського духу посилився по всій країні, зокрема і в Донецьку. Так несподівано позбувся посади ректора Донецького національного університету Володимир Шевченко, який підтримував почесного доктора ДонНУ Івана Дзюбу і дуже пишався, що випускниками вишу є три Герої України – Василь Стус, Іван Дзюба та Віктор Смирнов (плавець - паралімпієць). До речі, сам ректор теж удостоївся звання Героя України. З його відстороненням втратила актуальність ідея Дзюби передати свою власну бібліотеку рідному вишу.
Кандидат філологічних наук Марія Кушмет з книгою свого земляка з Волноваського району Донеччини (2013)
«ÐŸÐ•Ð Ð•ÐœÐžÐ“А НАСИЛЬСТВА І ЗЛА НЕ БУДЕ ДОВГОВІЧНОЮ»
 Ð¢Ð¸Ð¼ часом узурпація влади в одних загребущих руках призводила до абсолютно диких рішень і вчинків. Так у Донецьку Ворошиловський райсуд заборонив громаді відзначати 24 серпня 2011-го року День Незалежності біля пам’ятника Т.Г.Шевченку! Та люди все одно зібралися. Кількох активістів цього зібрання влада намагалася потім засудити.
 Ð£ той тривожний час виникла ідея поспілкуватися з інтелектуальним опонентом чинної влади Іваном Дзюбою і, передусім, про те, чому опинилися в такій ситуації, коли рівно через 20 років країну намагаються повернути в ув’язнення, з якого вона вирвалася. Без зволікань підготував запитання і відправив їх електронною поштою, знаючи, що Івану Михайловичу ліпше самому написати, ніж спілкуватися наживо. Він відгукнувся на наше звернення дуже оперативно. За десять днів інтерв’ю було в редакції і вийшло під заголовком «ÐÐºÐ°Ð´ÐµÐ¼Ñ–Ðº Іван Дзюба: Хай кожен іде своїм шляхом. Але бажано, щоб цей шлях вів до України, а не від неї…».
 Ð”озволю собі зупинитися тільки на одному, але дуже характерному фрагменті з цього інтерв’ю – щодо логіки розвитку українського суспільства: «ÐšÐ¾Ð»Ð¸ÑÑŒ класик говорив, що результат людських дій завжди виходить не таким, на який люди сподіваються (мався на увазі суспільний результат суспільних дій). Зрештою, це відома істина, підтверджена всіма революціями в світі. І все-таки якась логіка мабуть є. Вона в тому, що суспільна людина дедалі менше згоджується терпіти насильство, і тому перемога насильства й зла не буває довговічною. Навіть, після найтемнішої ночі зійде сонце, хай і захмарене».
 ÐÐ° мій погляд, це були пророчі слова менш як за два роки до Революції Гідності. Ð’ийшло те інтерв’ю в «ÐšÑ€Ð¸Ð¼ÑÑŒÐºÑ–Ð¹ світлиці», а згодом у книзі спогадів Івана Дзюби «ÐÐµ окремо взяте життя» (2013) під символічною назвою «Ð”онеччиною» починав – «Ð”онеччиною» завершую», адже саме в «Ð Ð°Ð´ÑÐ½ÑÑŒÐºÑ–Ð¹ Донеччині» в 1950-му з’явилися перші студентські замітки Івана Дзюби.
 …Вже в статусі викинутого з окупованого Донецька українця мені вдалося побачитися з ученим у Києві. Зустріч його судячи з усього, схвилювала, зокрема тому, що йому була вручена нагорода ÐºÑ€Ð°Ñ”знавців області на чолі з Валерієм Романьком, які відзначили легендарного земляка знаком «ÐŸÐ¾Ñ‡ÐµÑÐ½Ð¸Ð¹ краєзнавець Донеччини». Згадали спільних знайомих: хто виїхав з краю на початку війни, а хто залишився через життєві обставини. Насамкінець Іван Михайлович порадив звернутися до професора Станіслава Кульчицького з Інституту історії НАНУ, який видав «Ð”Ð¾Ð½ÐµÑ†ÑŒÐºÑƒ рану України» Дзюби, мовляв, може знайдеться примірник і для мене. Так згодом і сталося. ÐœÐµÐ½Ñ– випало прочитати цю книжку на Донеччині, за пару десятків кілометрів від лінії зіткнення. Там особливо гостро відчуваєш написане автором:
 «Ð¥Ð¾Ñ‡ би якою стала Донеччина в наступні роки…– миру і спокою не буде ні в Україні, ні на Донеччині. Довічний володар Російського царства Путін не відмовиться від своїх зазіхань і не послабить провокацій та диверсій – не лише на Сході України. Однак за будь-яких обставин на Донеччині житимуть не самі лиш ідейні ліліпутінці й темні шалапутінці, а й люди, які вже відчувають, або ще відчують, що їх вплутали в чужу жорстоку гру. Пережите впливає і вплине на погляди і настрої багатьох. По різному. Хтось прозріє. Хтось утвердиться в своєму українстві. Хтось звинувачуватиме Україну в усіх бідах війни і ще більше озлобиться… Але над усіма тяжітиме пам’ять смертей, каліцтв і руїни. І якщо не всі, то багато хто з них будуть невільниками своєї злоби й ненависті. Або своїх моральних травм. Або своєї пам’яті. Ð¦Ðµ буде найтяжча спадщина. І як їй дати раду? Як з нею буде жити?»
 *  *  *
 …Багато добрих слів уже написано про Дзюбу, зокрема і в нинішній ювілейний для нього рік. Його творчий доробок настільки великий, змістовний, глибокий і багатогранний, що про нього фахово мають говорити літературознавці, правозахисники, філософи, культурологи. І, безсумнівно, скажуть, бо, як зауважив член-кореспондент НАНУ Анатолій Загнітко «Ð†Ð²Ð°Ð½ Дзюба постійно перебуває на передньому краї – там, де схрещуються думки у двобої і де вирішується питання не тільки сучасного Української Держави, але насамперед її майбуття».
А ще Іван Михайлович Дзюба, який ніколи не був спортсменом, мені чомусь видається бігуном, якому суперники пророкували поразку і перешкоджали на дистанції, а він настільки змужнів на битих українських дорогах, що сам відміряє шлях і далі долає свій марафон. Нам, шанувальникам його таланту й мудрості, Ð¼Ð¾Ð¶Ð½Ð° пишатися, що ми є сучасниками цієї видатної особистості.
Ігор Зоц
, журналіст з Донеччини
З-поміж світлин - й фото з архіву автора
* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства
Актуально

Related Keywords

Moscow ,Moskva ,Russia ,Kiev ,Ukraine General ,Ukraine ,Donbass ,Italy ,China ,Volnovakha ,Donets Ka Oblast ,Kremlin ,France ,Italian ,Russian ,French ,Chinese ,Ukrainian ,Soviet ,Victor Smirnov ,John Mikhailovich ,Ivanm Dziuba ,I Vyacheslav Chornovil ,Donna Ivan Dziuba ,Stanislav Kulczycki ,Ivan Dziuba ,John Dzyuba ,Ivan Mikhailovich Dziuba ,Ivan Mikhailovich ,Basili Basil Vasilenko ,Committee Ukraine ,During Forum Ivan ,University Vladimir Shevchenko ,International Congress Ukrainian Studiesy Donetsk ,University Anatoly ,National Motion Ukraine ,Congress International ,Forum Ukrainian Studies Worldc Donetsk ,School Village Career ,Y Donetsk District Court ,Hero Ukraine ,Ivan Dziuba Bookv Russification ,Threat Soviet System On Site ,Internationalism Or Russification ,Moscow Point ,Ivan Dziuba But ,Basil Stus ,Vyacheslav Chornovil ,Independence Ukraine Ivan Dziuba ,Initiated John Dzyuba Then ,State Committee Ukraine ,Donetsk Region ,International Congress Ukrainian Studies ,Next Dziuba ,Basil Vasilenko ,Village Mykolaivka Volnovakha District ,Donetsk National University ,Ukrainian Studies ,Volnovakha District Donetsk ,Doctor Donna Ivan Dziuba ,Heroes Ukraine ,Donetsk District Court ,Day Independence ,Academician Ivan Dziuba ,Goes Her ,The End ,Revolution Dignity ,Soviet Donetsk Region ,Finally Ivan ,Professor Stanislav Kulczycki ,East Ukraine ,Ukrainian State ,Ukrainian Roads ,மாஸ்கோ ,மோசிக்குவா ,ரஷ்யா ,கியெவ் ,உக்ரைன் ,இத்தாலி ,சீனா ,கிரெம்ளின் ,பிரான்ஸ் ,இத்தாலிய ,ரஷ்ய ,பிரஞ்சு ,சீன ,உக்ரேனிய ,சோவியத் ,வெற்றியாளர் ஸ்மிர்னோவ் ,காங்கிரஸ் சர்வதேச ,டநிட்ஸ்க் பகுதி ,டநிட்ஸ்க் தேசிய பல்கலைக்கழகம் ,உக்ரேனிய ஆய்வுகள் ,தி முடிவு ,கிழக்கு உக்ரைன் ,உக்ரேனிய நிலை ,